Комета: Поетична осінь у Кам'янці

Поезія - це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

Осінній подих ледь торкнувся листя в парку ім. Декабристів. А яскраве сонце не бажало, щоб ми забували про літо. Та час невблаганний. На календарі вересень – теплий, лагідний, привітний. Саме такої чудової пори кам’янчани щороку святкують день міста.

Минулого року було започатковане літературно-мистецьке свято "Поетична осінь у Кам’янці". Ідею проведення заходу для дітей та молоді саме в день міста щиро підтримав міський голова Тірон В.І. Цьогоріч уже вдруге свято відбулося в Кам’янці. Місцеві жителі та його гості поринули в романтично-поетичну атмосферу. Хоча, поезії багато не буває. Впевнені, що всі, хто прийшов на поетичний конкурс, а до того ж ще й познайомився з відомими поетами Черкащини, не пожалкував.

Діти змагалися у трьох вікових категоріях: молодшій, середній та старшій, до того ж були розділені на пари. А глядачі за допомогою оплесків оцінювали виступи в кожному двобої, поки не визначали переможця у групі, який виходив до суперфіналу. Хоча неодноразово в роботу вступало і наше почесне журі, члени Національної спілки письменників України: Катерина Вербівська, Іван Дубінін та Сергій Ткаченко (голова журі).

Учні нашого класу Петраускас Владислава і Рибчук Юрій взяли активну участь у конкурсі. Вдвох вони змагалися у старшій групі. Прочитавши свої вірші вони вразили не тільки членів журі, вони вразили людей!

Рибчук Юрій виборов І місце у старшій групі, а Петраускас Владислава не тільки виборола І місце у старшій групі, вона зайняла І місце у фіналі. Суддів вразила філософська глибина творів Влади.

Ніколи не була проти своєї самотності,
З сумом проводжала зміну пір року,

Знала все, до найменшої точності,
Не робила жодного хибного кроку.
Злами долі, зміни - лякають,
І от щось зламалось в мені,
Я зібралась з речами й думками
І поринула в море подій.
Бо не всі ще загадки відкриті,
Не все рід людський переміг.
Я відшукаю нову таїну,
Новий путь, серед тисяч доріг.
Адже щасливий той, хто хоробрий,
Хто себе в цьому світі знайде.
Для сміливих, завзятих і добрих,
Навіть сонце серед ночі зійде.
Владислава ПЕТРАУСКАС

Я бранець дум тяжких, що голову тверезу

Морочать, ніби повінь на весні.

Найтяжчі дні людські приходять мені в душу,

Тоді, коли мої всі дні ясні.